Ярослав Стеценко: по слідах абстрактних геніїв

antonsamoylenko 23.12.2016 в 16:01

В столичній галереї «Митець» відкрилась групова передноворічна виставка українських художників.

Свої роботи представили Ярослав Стеценко, Валерія Жембровська, Олена Корчина, Алік Ветроф, Тамара Рогозіна, Юлія Дубовик, Деніс Адушкін та Галина Константюк.

З першого погляду на експозицію вражає розмаїття стилів, жанрів темпераментів і творчих манер - в галереї «Митець» вміють так підібрати експонентів, щоб вони не забивали один одного, а створювали поліфонічний ансамбль.

Відзначаючи таланти представлених на вернісажі майстрів - м`яку поетичність натюрмортів Тамари Рогозіної, драйвову імпульсивність пейзажів Деніса Адушкіна, який пише свої картини лише у музикальному супроводі, життєрадісність і легкість морських  етюдів одесита Аліка Ветрофа, незвичайну містичність образного світу Валерії Жембровської, що вперше показала свої картини широкому загалу,  тонку ліричність міських пейзажів Олени Корчиної,  емоційну чуттєвість і проникливість  творів Юлії Дубовик, казкову гоголівську таємничість і народний колорит портретів Галини Константиновської, хочу зупинитись більш детально на одному авторі.

Ось вже більше півроку я уважно слідкую за творчістю молодого художника Ярослава Стеценка.

  

За цей час він трансформувався із сором`язливого художника-дебютанта, майстра-початківця, у впевненого в собі  генератора творчих ідей, сміливого новатора-експериментатора.

Треба відмітити, що в Ярославі природою закладений величезний творчий потенціал, і дуже приємно, що він після довгих років пошуків себе у різних галузях та напрямках, знайшов використання власних здібностей саме у мистецтві - у жанрі «арт-наїву». Програмною для цього напрямку стала виставка у Київському театрі оперети. Тоді картини митця дивовижно і органічно утворили синтез із мистецтвом оперети. Картина «Джигіт» якраз з цієї «опери» - Ярослав пішов далі нерозвіданими шляхами.

«Джигіт» 2016

Зокрема, кілька місяців тому, Ярослав дуже серйозно підійшов до вивчення теми абстракції. Як це, коли немає впізнаваних образів, предметів, немає сюжету, а є лише композиція та «випадкові» кольорові плями.

Абстрактне (безпредметне) мистецтво, попри часто зверхнє відношення до нього з боку пересічних громадян (мовляв, кожен міг би написати «чорний квадрат»), являється дуже складним та відповідальним жанром. Коли не можна прикритись за натурою, коли немає додаткових відволікаючих факторів на кшталт сюжету, майстер постає майже беззахисним, напрочуд відкритим у своєму творчому Я. Саме в абстракції найкраще видно, наскільки художник володіє мистецтвом композиції, наскільки тонко відчуває закони кольорової гармонії.

Щоб зрозуміти сутність цього напрямку, Ярослав прискіпливо вивчав творчість класиків абстракції Ротко, Полака, Мондріана, Кандинського, намагався збагнути, в чому сенс такого мистецтва, що відчували ці видатні майстри, чим керувались, на що спирались, коли створювали свої шедеври.  

В безсюжетних картинах Ярослава Стеценка розкриваються його найкращі риси як колориста, як майстра тонких нюансів, ювелірних композиційних прийомів. Звичайно, відчувається також і вплив його славетних попередників, але він не копіює, не повторює віднайдені колись засоби, а намагається дослідити їх трансформацію, їх початкову складову.  

Програмна картина абстрактного періоду Ярослава «Всесвіт» містить в собі універсальний ключ до внутрішнього світу автора, яким він також прагне відкрити для глядача і своє бачення навколишнього світу.

«Всесвіт» 2016

Те ж саме можна сказати і про інші картини живописця, що зараз представлені у галереї «Митець» - «Ромбічна», «Розірваний світ» та інші В них автор демонструє свій оригінальний талант абстракціоніста і здатність постійно вдосконалюватись.      

«Ромбічна» 2016

«Розірваний світ» 2016

Особисто я впевнений, що його картини, окрім безсумнівної художньо-естетичної цінності, несуть в собі неабияку комерційну привабливість. Можу припустити, що їх вартість буде зростати десь на 20% щорічно у твердій валюті, звісно ж. Що є надійнішим та прибутковішим за золото або цінні папери.

Чому я так думаю. Тому що, маючи фахову академічну мистецтвознавчу освіту, я бачу, як сам Ярослав відноситься до своєї роботи. Він має чітку стратегію, довгостроковий план, поступово і наполегливо йде до своєї мети. Таке враження, що зараз він показує лише частинку від того неймовірного цілого, яке ще не з`явилось, а лише створюється у його задумах. Але воно вже є, воно існує десь у Всесвіті та лише чекає свого часу на появлення у вигляді картин Ярослава.

І, головне, що з кожною роботою він стає все більш розкутішим у своєму баченні, більш цілісним і переконливим. Він вміє інтригувати і залишати таємницю. Отже, з нетерпінням чекатиму наступних прем’єр від цього унікального художника!

Нагадаю, що виставка буде працювати до 2 січня за адресою: Київ, вул. Велика Васильківська, 12.

На вернісажі у графині Маріци та Ярослава

antonsamoylenko 08.11.2016 в 15:10

11 листопада, о 18:00, в Київському національному академічному театрі оперети (вул. Велика Васильківська, 53/3) в день прем’єри славнозвісної «Графині Маріци», в арт-фойє театру відкриється персональна виставка картин Ярослава Стеценка.

 

 

Цей молодий, скромний із вигляду, але дуже артистичний і приємний у спілкуванні український художник вже встиг здивувати мистецьку спільноту, немов комета спалахнувши на арт-небосхилі Києва кілька місяців тому. Його твори стали свіжим ковтком повітря у надзвичайно щільній атмосфері культурного простору столиці, а мистецтвознавці, за природній талант і неупереджену творчу манеру, назвали Ярослава «українським Піросмані».

 

 

«Він. Казанова» 2015

 

Більшість із запропонованих до перегляду робіт Ярослава вибаглива столична публіка вже бачила на першій великій «персоналці» автора у залі галереї «Митець» у травні 2016 року, де було представлено майже півсотні його картин.

 

 

«Генерал» 2015

 

Цього разу відбір творів влаштований дуже ретельно, у відповідності із загальним культурно-емоційним контекстом залу, духом будівлі й самої театральної постановки як такої.

 

 

«Дівчина та Кінь» 2016

 

Як вже зазначалось, виставка приурочена до дня прем’єри оперети видатного угорського композитора Імре Кальмана «Графиня Маріца». Хто не в курсі, або забув – нагадаємо, що:

«Марицу» заслуженно считают «самой венгерской» опереттой Кальмана: она содержит мощные сольные номера с национальным колоритом, трогающие душу дуэты, зажигательные чардаши. Эта оперетта представляет все характерные типажисвоего жанра. Здесь есть благородный герой и блестящая, капризная героиня. В противоположность им поставлены характерный герой и романтичная девушка-субретка. И закрывают парад типажей солидная, умудренная опытом дама и пожилой граф с юморком».

Таке враження, що презентовані на виставці картини Ярослава Стеценка створені якраз під акомпанемент опереточних пасажів і містерій. Його характерні персонажі немов готові зійти з полотен, і влаштувати запальний танець, кумедну бійку, або пристрасну сцену кохання. Поціновувачі оперети і образотворчого мистецтва зможуть на власні очі й вуха оцінити, наскільки цікавий вийшов синтез живопису й музики, пензля й танцю…

 

 

«Фіолетовий Пірат» 2016

 

Виставка працюватиме рівно місяць до 11 грудня 2016 р. Вхід вільний для всіх, хто в цей період придбає квитки на будь-яку виставу або подію в театрі оперети.